Показаны сообщения с ярлыком механізм.. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком механізм.. Показать все сообщения
вторник, 28 июля 2026 г.
Феномен Південної Кореї
В сузір'ї драконів - успішних країн південно-східної Азії - яскравіше за інших сяє Південна Корея. Все частіше люди звертаються до досвіду цієї країни, яка за двадцять років років розвитку досягла незвичайних успіхів.
Про витоки корейського чуда ми ведемо розмову з першим замісником директора Інституту економіки, кандидатом економічних наук Б. З. Мільнером.
Борис Захарович, вам доводилося довго досліджувати корейське економічне чудо. В чому його сутність, чи існує формула успіху?
Існує. В Південній Кореї взаємопов'язані і система жорсткого державного планування, регулювання економіки, і висока ділова активність населення. Держава створила ринок.
От як це робили. За один рік були прийняті необхідні економічні закони: по приватизації власності і грошовому обігу, по регулюванню зовнішньоторгових операцій і контролю за цінами, по експортним субсидіям та ліцензуванні інвестицій, лібералізації імпорту і зміні курсу валюти, закони про довжину робочого дня, дванадцять законів про малий бізнес.
Вів реформи уряд, і він займався приватним сектором. Ставка була зроблена на малий бізнес. Незважаючи на те, що Південна Корея має зараз такі ж великі корпорації, як Америка або Японія (п ять ведучих корпорацій Південної Кореї входять в двадцятку найбільших корпорацій світу), вивів її уперед саме малий бізнес. Він став основою корейської економіки та корейського чуда.
Що таке взагалі малий бізнес? У нас кажуть: це підприємство з кількістю робітників до ста людей, до двохсот. Південна Корея вирішила цю задачу трохи по-іншому. Вона дійшла до рук кожного корейця, зробила дійсно малий бізнес, але назвала його великим. В промисловості, на транспорті і в будівництві малий бізнес - це підприємства з двадцятьма і менше робітниками, в торгівлі і сфері послуг - п ять і менше людей. Малих підприємств у Кореї сьогодні - мільйон вісімдесят дев'ять тисяч, тобто 98,6 відсотка виробництв. Великих - трохи більше за 15000. В малому бізнесі зайнято 62 відсотки працюючих.
Така розстановка сил дозволила підключити всіх жителів країни до активного економічного життя, довіряти народу реалізацію глобальних задач.
Держава підтримує перш за все, малий бізнес, охороняє його. Там є п'ятнадцять організацій, здебільшого державних, які цим займаються. В міністерстві торгівлі і промисловості є Бюро малого бізнесу, яке ініціює створення малих підприємств, допомагає цьому процесу, виступаючи гарантом перед банками, видає субсидії, і здійснює різноманітну адміністративну підтримку - допомагає зареєструватися, навчає спеціалістів.
Допомога уряду обдумана - і з адміністративної сторони, і з фінансової. Але це не все. Є великі зовнішньоторгові організації, які стимулюють експорт продукції малого бізнесу. Вони добиваються зниження податків, зниження митних тарифів, пільгових кредитів. Вони також полегшують вивіз доходів з інших країн до Південної Кореї, проводять дослідження ринків, забезпечують підприємців інформацією і підшукують контрагентів, - словом, озброюють до зубів тих, хто хоче вийти на світовий ринок.
І також є ряд організацій, які стоять на варті прав та інтересів малого бізнесу - це спільнонаціональна федерація, торгово-промислова палата і проектний центр. Вони перш за все захищають патенти і ліцензії, допомагають і в технологічних розробках.
Роль держави у нас перш за все пов'язана з державною власністю, з державним сектором в економіці. А в Південній Кореї?
Держава там взяла на себе такі сектори економіки, які були непід ємні для приватного бізнесу, тому що вимагали великого початкового авансування. Та й доходи приносили не одразу. Це створення соціальних і промислових інфраструктур, енергетика, транспорт, машинобудування. Держава поставляла сировину і допомагала приватному сектору, віддаючи перевагу тим підприємцям, які активно розвивали виробництво. Існувала і така практика: держава будувала підприємство, доводила його до необхідного рівня рентабельності, а потім уже продавала його приватному сектору.
Але головне не це. Сенс мистецтва керувати завжди спирається на підтримку широких шарів населення.
В чому він заключається?
В одній зі своїх бесід я почув про таку розмову Конфуція з учнями. Вчителя запитали:- В чому складається мистецтво керування країною? - Він відповів: - В наближенні народу до тих, у кого влада.
Що тоді входить в поняття влади? - Забезпечувати безпеку народу, турбуватися про його ситість і користуватися його підтримкою. Тоді учні поставили питання так: - Якби потрібно було відмовитися від одного з цих елементів, яким би ви пожертвували? - Озброєнням, - відповів Конфуцій. - А якби довелося відмовлятися від двох? - Тоді, - відповів Конфуцій, - я пожертвував би продуктами харчування. - Чому? - запитали учні. - Тому що, якщо буде підтримка народу, буде й усе інше, - відповів учитель.
Уряд Південної Кореї постійно піклується про досягнення національного консенсусу і його збереження. Як це робиться? Один із прикладів - механізм зародження національного плану.
Задовго до формування п'ятирічного плану (в Південній Кореї - система п'ятирічного планування) готуються дуже цікаві документи, які називаються проблемні доклади. Вони составляються по економіці в цілому, по секторам економіки, за окремими регіонами, зовнішньоекономічним зв'язкам. Їх готує комітет, в якому представлені усі шари суспільства, всі професіональні групи і політичні партії. Створені ними документи поступають в Управління економічного планування, яким керує міністр економіки. Ці доклади обробляються, і управління публікує для обговорення такі документи: Основні принципи формування плану і Методи відбору головних програм.
Після цього створюються спеціальні ради обдумування. Вони проводять виїзні обговорення в різних регіонах, корпораціях, з різними категоріями населення. В рух приходить уся країна. Це центральний момент народження п'ятирічного плану.
Потім інформація знову збирається в Управлінні економічного планування, і починається обговорення в уряді, - з міністерствами, з агентствами і адміністраціями. І все це повинно привести до формування проекту плану, який буде опублікований і знову винесений на всенародне обговорення. ..
а якщо вам цікаво більше дізнатися про кулінарні рецепти, то дивіться цей канал
Подписаться на:
Сообщения (Atom)
Яка ціна материнської любові?
Ішли післявоєнні роки. Країна повільно оговтувалася після ворожої навали, не вистачало часто елементарного. Люди не знали, де взяти цвяхи,...
-
В сузір'ї драконів - успішних країн південно-східної Азії - яскравіше за інших сяє Південна Корея. Все частіше люди звертают...
-
Ішли післявоєнні роки. Країна повільно оговтувалася після ворожої навали, не вистачало часто елементарного. Люди не знали, де взяти цвяхи,...
-
На пленумі, який проводив ЦК у лютому та березні 1937 року, Сталін оприлюднив тезис про загострення класової боротьби в СРСР під час по...

